РУКАВИЦЯ, ЦІ,
Рукавиця, ці, ж.
1) Рукавица. Од Спаса та й рукавиці до паса. Ном. № 485.
2) Перчатка. Въ этомъ значеніи употребляется преимущественно въ формѣ уменьшительной. Ум. Рукавичка. Чуб. III. 451. Лакей у білих рукавичках. Левиц. Пов. 433.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 86.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
РУКАВИЧНИЙ, А, Е. →← РУКАВ, ВА,